Пілот гелікоптера 20.03.2019
Хто в дитинстві не мріяв стати льотчиком? Пілотування повітряного судна – це так красиво і романтично. Але на ділі це складна і відповідальна робота. У цій статті ми розповімо про те, яку підготовку проходять пілоти вертольотів, і в чому особливості їх професії.
Починається все з льотного училища або приватної авіаційної школи. Без спеціальної освіти на роботу ніхто не візьме. У Росії більше довіри у роботодавців до випускників державних училищ. Щоб потрапити туди, абітурієнти проходять жорсткий відбір, та й вчитися потрібно старанно: за погані оцінки безжально відраховують. У приватному навчальному закладі вимоги не такі жорсткі, а вступити туди може будь-хто, хто має в своєму розпорядженні кошти.
Теорія і практика
Майбутні пілоти проходять складну теоретичну і повну практичну програму підготовки. Студенти вивчають конструкцію повітряного судна, аеродинаміку, навігацію, метеорологію, повітряне право, льотну безпеку та інші необхідні дисципліни.
Під час практичних уроків вони вчаться перевіряти і готувати повітряне судно до польоту, здійснювати зліт і посадку, круговий рух, вильоти по заданих маршрутах, польоти на далекі майданчики. При успішній здачі іспитів випускник отримує спеціальний сертифікат, довідку про кількість льотних годин, документи для оформлення ліцензії пілота і проходження кваліфікаційної комісії.
Оскільки державних закладів, де вчать пілотуванню вертольота небагато, то приватні школи є досить затребуваними. Однак курси в них коштують недешево. Щоб отримати подібну платну освіту в Росії, доведеться віддати не менше 1.5 мільйона рублів.
Переваги та недоліки роботи пілотом
Серед переваг роботи – висока заробітна плата. У Росії пілоти вертольотів отримують від 100 тисяч рублів, а якщо працюють в північних регіонах, значно більше. У Європі та інших країнах їхня праця оплачується вище, а пройти міжнародну атестацію, щоб претендувати на таку посаду, для молодого фахівця цілком реально.
Інший позитивний момент – це престижність даної професії. Бути льотчиком – значить бути справжнім героєм в очах оточуючих. Повага і шана гарантовані. Крім того, ця робота вважається цікавою і досить приємною. Управляти повітряним судном і літати по-справжньому, а не в мріях – це справжня романтика для тих, хто любить небо.
Серед недоліків професії – найвища міра відповідальності. Пілот на відміну від більшості фахівців не має права на помилку. Робота пов’язана з певними ризиками: не завжди і не все залежить в ній від льотчика. Вона передбачає тривалу відсутність вдома, нічні зміни, довге перебування в одному положенні. Тому професіонал повинен бути витривалим, сміливим, уважним, акуратним, зібраним, мати залізне здоров’я, вміти швидко приймати рішення і миттєво реагувати на сформовану ситуацію.
Що входить в завдання пілота
Льотчик отримує завдання і слідує йому. Він повинен підготувати обладнання до польоту. Подбати про те, щоб рейс був безпечним, проконтролювати посадку пасажирів або розміщення вантажу, слідувати заданому режиму та маршруту, інструктувати мандрівників про правила поведінки на повітряному судні (якщо для цього не передбачений окремий спеціаліст), дотримуватися правил радіообміну, вчасно і коректно аналізувати метеорологічну ситуацію, виконувати команди керуючого центру.
Якщо буде потрібно, то пілот повинен допомагати в проведенні пошуково-рятувальних операцій. Проте в його компетенції насамперед – саме повітряне судно, його пасажири і вантажі. В залежності від ситуації робота льотчика може бути багатосторонньою, адже вертольоти експлуатуються для найрізніших цілей.
Автор: Микола Данилов
